Abodator

Люди, ми потроху звикаємо жити в стані війни. Вдумайтеся.

Ми їздимо чергувати в захоплену КМДА. Ми - звичайні люди, не військові і не партизани, - проводимо ночі, вартуючи на барикадах. В світлі красивих фігурних ліхтарів на Липках, де ще влітку гуляли і пили легкий алкоголь, ми вже звикли бачити чорні ряди солдатів, за спинами яких мете сніг. Вечірка у друзів може закінчитися сиреною всіх телефонів - "ШТУРМ!" - і люди зриваються, їдуть, наче на них вже військова форма, наче вони мобілізовані і приписані до частин, наче вже викликають зі штабу. Терміново.

Всі війни починаються з ейфорії, зі свята. Згадайте натхненні обличчя  з масових мітингів на історичних фотографіях ,чорно-білі фотографії, за якими потім йшли чорно-білі роки - роки снігу, солдатів, нічних ліхтарів. Як ситно та щедро годують зараз на майдані! Згадайте гашеківського Швейка: "...З гусячих ніжок ми знімали кращі шматочки м'яса, потім робили з них шашки і грали у "вовки і вівці" на плитках шоколаду...", - це солдат оповідає, як він новобранцем їхав на фронт першої світової війни, і як його частували громадяни. Ніхто не чекав ТАКОЇ розв'язки, ніхто не передбачав такої ціни.

Люди, так війни і починаються. Потроху. Рік тому вважалося екстремізмом бризнути міліціонеру в обличчя звичайним перцевим балончиком, зараз така гостина рахується мало не за привітання між сторонами. Кількість арештованих пішла на десятки. Я збився, я вже збився і не знаю точно, скільки нових політв'язнів з'явилося в Україні.

Мустафа Наєм та решта демократичних діячів нового формата давно згадали, що вони не політики, а всього лише журналісти. Вони відчули, - кава, заварена ними, для них заміцна. Це давно ніякий не "євромайдан". В повітрі чується запах паленого. Горять міліцейські автобуси.

Люди, не доведіть. Ті, у кого є влада - не доведіть. Не намагайтеся зараз тиснути на масу, маса давно підкорюється не вам, а законам фізики. Сила дії дорівнює силі протидії, і ви надто передавили пружину, розумієте?.. Це збиралося потроху - всіма мажорами, які збивали людей своїми авто і потім відкупалися від суду. Всіма злочинцями-міліціонерами, які відбувалися формальним покаранням. Розігнаними та побитими мітингами. Прес-секретарі "Партії Регіонів", прошу, роздрукуйте цей текст, покладіть на стіл своїм шефам. Ви теж живете в цій країні, ваші рідні живуть тут. Цей покер з поперемінним підвищенням ставок, ця гра нервів може скоро, - швидше, ніж ви думаєте, швидше, ніж ми всі думаємо, цієї ночі, наступної години, - призвести до зриву, до трупів. А трупи доводять лише до нових трупів, які з часом починають рахувати довгими списками.

В Києві прикрасили магазини до нового року - хтось помітив? Рік тому ми в цей час обирали подарунки і планували, де будемо слухати бій курантів. Знали - буде свято та фейерверк. Зараз з майбутнього насувається темрява. Заткніть, Бога ради, всіх своїх аналітиків, аналіз не поспішає за дійсністю. Вдивіться і вслухайтеся - ви впевнені, що попереду гримлять фейерверки?

Все, я дописую цей пост, викликаю таксі і їду на майдан. Я теж частина пружини, у мене нема вибору. А у вас він ще є.