abodator: (abodator-ua)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] nazavzhdy в Наш секрет в нравственном превосходстве
Originally posted by [livejournal.com profile] lenacab at Наш секрет в нравственном превосходстве
Andrij Bondar

Сегодня заметил в ленте такую ​​информационную тенденцию: под границами Украины собрано большую русскую военную мощь. Словом, все лучшие сыны России сошлись в едином порыве задушить молодую украинскую революцию. Не хватало только информации о "Семеновский и Преображенский потешные полки и ботик Петра Первого"​​.

Они готовы к войне - годами готовились, как выяснилось, и именно из нас начинают свой победоносный захват мира. Мы кажемся им какой-то сверхлегкой, почти эфирно-прозрачной добычей - "пушкой духа", как говорили в моем детстве о хиляках. От разного рода прогнозов и предсказаний разного уровня глубины и сложности аж роится. Достаточно также конспирологических теорий, не говоря уже об исторических аналогиях.

Не то чтобы я не верил этим тревожным реляциям. Наоборот, я живой человек и так же податлив на такого плана вещи, которые на фоне эмоционального истощения Майданом и весенним авитаминозом прорастают еще более глубокой паранойей и еще более острой истерией. Оккупация и агрессия никогда не проходили для человеческой и коллективной души без последствий.

Мы, как могли, избегали насилия и противостояния на Майдане. Мы и сейчас откладываем столкновения. Кто бы что ни говорил, я согласен, что это правильно - нейтрализовать насилие и избегать прямого действия. Особенно там, где преимущество врага - явное. Думаю, наш секрет в том же простом обстоятельстве, что и на Майдане - нравственном превосходстве. Мы знаем, почему не стреляем - у нас хуже оружие и меньше армия. Мы знаем, почему бережем свои жизни. Нам надо жить для Украины, а не умирать от глупых пуль. Конечно, до момента, если не стрелять уже нельзя.

А какая нравственная сила у агрессора?

Если отбросить геополитические концепции Путина-Дугина и лжи Киселева, что остается внутри агрессора? Пустота, внутренняя Монголия и слабость. Это накликание пассионарности старого и немощного обманутого народа - искусственное и абсурдное. На самом деле проснувшись от имперского делириума, они очень удивятся: ​​"Что мы, блядь, здесь забыли?"

Наше преимущество в том, что мы проснулись, а они - спят. Что мы приобретаем свободу и будущее, а они - территорию и прошлое. Они напоминают курицу с отрезанной головой, которая по инерции носится по двору в поисках зерна. Территория есть, жизнь еще теплится, а будущего - нет.

Я не знаю, как будет дальше. Честно. Если на Майдане я мог сказать: "Все зависит только от нас", то тут уже от нас зависит не всё. Это даже немного хорошо: теперь мы знаем, что мир таки на самом деле обеспокоен и на самом деле боится. Шутки кончились. Мы уже не одиноки. Всё должно быть хорошо. Такое впечатление, что вот-вот наши невидимые союзники откроют второй фронт. У меня есть такое ощущение.

https://www.facebook.com/andrij.bondar

abodator: (abodator-ua)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] reznichenko_d в Лист очільникам України, і моїм побратимам


Люди, ми потроху звикаємо жити в стані війни. Вдумайтеся.

Ми їздимо чергувати в захоплену КМДА. Ми - звичайні люди, не військові і не партизани, - проводимо ночі, вартуючи на барикадах. В світлі красивих фігурних ліхтарів на Липках, де ще влітку гуляли і пили легкий алкоголь, ми вже звикли бачити чорні ряди солдатів, за спинами яких мете сніг. Вечірка у друзів може закінчитися сиреною всіх телефонів - "ШТУРМ!" - і люди зриваються, їдуть, наче на них вже військова форма, наче вони мобілізовані і приписані до частин, наче вже викликають зі штабу. Терміново.

Всі війни починаються з ейфорії, зі свята. Згадайте натхненні обличчя  з масових мітингів на історичних фотографіях ,чорно-білі фотографії, за якими потім йшли чорно-білі роки - роки снігу, солдатів, нічних ліхтарів. Як ситно та щедро годують зараз на майдані! Згадайте гашеківського Швейка: "...З гусячих ніжок ми знімали кращі шматочки м'яса, потім робили з них шашки і грали у "вовки і вівці" на плитках шоколаду...", - це солдат оповідає, як він новобранцем їхав на фронт першої світової війни, і як його частували громадяни. Ніхто не чекав ТАКОЇ розв'язки, ніхто не передбачав такої ціни.

Люди, так війни і починаються. Потроху. Рік тому вважалося екстремізмом бризнути міліціонеру в обличчя звичайним перцевим балончиком, зараз така гостина рахується мало не за привітання між сторонами. Кількість арештованих пішла на десятки. Я збився, я вже збився і не знаю точно, скільки нових політв'язнів з'явилося в Україні.

Мустафа Наєм та решта демократичних діячів нового формата давно згадали, що вони не політики, а всього лише журналісти. Вони відчули, - кава, заварена ними, для них заміцна. Це давно ніякий не "євромайдан". В повітрі чується запах паленого. Горять міліцейські автобуси.

Люди, не доведіть. Ті, у кого є влада - не доведіть. Не намагайтеся зараз тиснути на масу, маса давно підкорюється не вам, а законам фізики. Сила дії дорівнює силі протидії, і ви надто передавили пружину, розумієте?.. Це збиралося потроху - всіма мажорами, які збивали людей своїми авто і потім відкупалися від суду. Всіма злочинцями-міліціонерами, які відбувалися формальним покаранням. Розігнаними та побитими мітингами. Прес-секретарі "Партії Регіонів", прошу, роздрукуйте цей текст, покладіть на стіл своїм шефам. Ви теж живете в цій країні, ваші рідні живуть тут. Цей покер з поперемінним підвищенням ставок, ця гра нервів може скоро, - швидше, ніж ви думаєте, швидше, ніж ми всі думаємо, цієї ночі, наступної години, - призвести до зриву, до трупів. А трупи доводять лише до нових трупів, які з часом починають рахувати довгими списками.

В Києві прикрасили магазини до нового року - хтось помітив? Рік тому ми в цей час обирали подарунки і планували, де будемо слухати бій курантів. Знали - буде свято та фейерверк. Зараз з майбутнього насувається темрява. Заткніть, Бога ради, всіх своїх аналітиків, аналіз не поспішає за дійсністю. Вдивіться і вслухайтеся - ви впевнені, що попереду гримлять фейерверки?

Все, я дописую цей пост, викликаю таксі і їду на майдан. Я теж частина пружини, у мене нема вибору. А у вас він ще є.

Profile

abodator: (Default)
Abodator

March 2015

S M T W T F S
1234567
89 1011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 06:09 am
Powered by Dreamwidth Studios